- розбутий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути.2) у знач. прикм.Який не має взуття; босий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розбутий
Смотреть что такое "розбутий" в других словарях:
розбутий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
